Work Text:
— Чистка проведена. Можете продовжувати свою роботу.
Я важко видихнув. Ця робота так виснажує. 24/7 сидіти у будці й старатися не допустити помилки, бо від неї залежить не тільки твоє життя, а і всього будинку. І з часом ти вже так апатично ставишся до цього, звикнувши, і шукаєш розваги навіть у особливо цікавих дублеґанґерах. Відбитим рухом потерши між очима, я роздумував, що треба знайти як відволіктися від цієї рутини. Розсіяний погляд вчепився за новоприбувшу білу особу.
— Ммм, привіт.
Я зосередився на молочнику, який просунув своє посвідчення в отвір. Він, як і завжди, стомлено тримав зоровий контакт. Буденні синяки під очима не сміли жодного разу зникнути. Я вів з ним рутинну розмову, перевіряючи його у списку. Перейшовши до останнього, зовнішности, спинився на секунду. В мене з’явилася ідея і я пустотливо усміхнувся.
— Як щодо розширити свою спеціальність?
Він дивився на мене з тихим запитанням.
— Ти ж молочник… І не думаю, що ти дуже багато заробляєш, розносивши молоко, — ввів я далі, поставивши галочку біля зовнішности. — Що якби ти був ммм… і Milkman, і Milker? Я чув, що перше перекладається навіть і як молочник, і як дояр, тому навіть змінювати твою кепку не треба, — я пустотливо усміхався, опустивши повіки.
Він нахилив голову, припіднявши брову на те, як я назвав його головний убір.
— В мене ні грошей, ні бажання викупляти якусь ферму чи щось таке.
— М? Для чого тобі ферма? Ти ж можеш і без неї, — мені треба було хоч якось відволікти себе від рутини. — Можемо навіть поділити обов‘язки, я знайду для цього час. Ти будеш milk-ed-man, а я… дояром. Завжди хотів спробувати останню професію. Обожнюю milk the men. А ти зможеш дізнатися… Иншу сторону своєї сфери.
Я бачив розгубленість на його обличчі. Після чого повільне розуміння. Я пустотливо усміхався. Це було весело. Мені часто казали, що я погано доношу інформацію і все таке, але він здається зрозумів про що я балакав. Нахиливши голову і роблячи вигляд, що сильно зайнятий якимись важливими папірчиками, я продовжив:
— Всім не завадить легкий відпочинок і новий вид діяльности. Тільки я б хотів перед цим перевірити… наскільки ви гарно справляєтеся зі своєю частиною роботою і себе заодно у сфері доярства.
— …мммм… — румʼянець давав про себе знати на худорлявому обличчі. Він відкашлявся. Погляд відвівся кудись вбік, а руки злегка ослабили метелика на шиї.
— Говорять, робота milkedman ще і покращує сон, — з бісиками в очах я награно турботливим тоном натякав на його синяки під очима. Було солодко бачити реакцію на свої дії. — Ти на сьогодні останній, хто мав зайти. Тому… далі я вільний, — було важко.
— …отож… — пробурмотів той. Я відкрив двері, дозволяючи йому нарешті пройти. Проте Френсіс залишився. — Думаю… Я можу розглянути твою пропозицію. Ти так важко працюєш, ще і готовий виділити час на… додаткову роботу. Мм… Як щодо пляшки молока? — він, не відводивши очі, дивився прямо на мене. — Тільки, в мене, на жаль, не залишиться зайвої, тому тобі прийдеться самому видоїти. Отримаєш стільки — скільки надоїш.
Я здивовано обернувся на нього. Коли його слова дійшли до мого розума, я ослабив краватку.
— О скільки можу прийти?
— Через пів години, думаю, — я видихнув важко. Що ж. Я не міг дочекатися.
Кімната неймовірна жарка. Привʼязані краваткою руки до узголівʼя ліжка смикаються. Френсіс теж смикає стегнами вверх. Одяг від поту прилипає. Штани розстібані, відкриваючи оку боксерки чоловіка. Я виймаю свій ремінь і кладу поруч, чуючи різкий видих навпроти. Губи Френсіса були вже давно всі обкусані. Я повільно починаю гладити це нужденне тіло. Скигління на то є відповіддю.
Нарешті, я дістаю член з його штанів. Френсіс смикаться. Я повільно обхвачую пеніс і великим пальцем труся об головку члена. Тихий всхлип лунає по кімнаті і кілька краплин ліниво витікає.
— Молоко доволі густе. Здається, довго не доїли? — кажу я піднесеним голосом. Френсіс дивиться мовчки зі сльозами в очах.
Я з усмішкою починаю цілувати чуже підборіддя і легенько в губи. Мені відповідають взаємністю.
— Молоко ще добре? Чи вже зіпсувалося? — питаю я тихо, уважно.
— Воно злегка кислувате, — я зупиняю всі свої дії, почувши код жовтий. Збентежено дивлюсь. — Дай води попити. Отам на столі має бути пляшка.
Я киваю, сівши. Це віддало хрускітом, на що чую тихий втомлений смішок. Я, не ховаючи усмішки, закочую в очі і йду по напій.
— Я ж можу і собі злегка? — обернувшись вже поруч зі столом, я питаю.
У зустріч на мене дивляться заспані злегка очі.
— Мм, так, звісно.
Випивши за раз склянку води, я промиваю її у окропі, на випадок, якщо чоловік бридливий. Після чого підійшовши зі знову повним стаканом до Френсіса, питаю поглядом, чи треба допомога.
Він, втомлено усміхнувшись, припіднімає верх тіла. Поки він пʼє, кілька краплин пробігає по його підборіддю. Але це здається його не хвилює. Коли він закінчив, я знов залізаю на ліжко.
Мій погляд бігає по цьому тілу. Прилипший від поту одяг не ховає нічого. Я знов заворожений, наче не бачив його лише кілька секунд тому.
— Як молоко тепер? — видихнувши, ліниво я питаю. Здається, його втома все-таки заразна.
— Прекрасно, — киває він. Отримавши дозвіл, я продовжую. Член Френсіса, який встиг вже прилягти, знов зацікавлюється. Мої руки не стримуються і хапають його цицьки, на що я чую видих.
Цілую повільно, ліниво його, на що отримую ще більш ліниву, але задоволену, відповідь. Я щипаю сосок, після чого прикусую того через напів прозору мокру тканину, уважно спостерігаючи за реакцією чоловіка. Спочатку він смикається від несподіванки, здивовано дивлячись. Але після я прослідковую налиття ще більш крові у його член. Я усміхаюся на одне випадкове рішення.
Лягаю між ніг чоловіка на живіт. Він зацікавлено спостерігає. Після чого цілую стовбур пеніса збоку, притримуючи рукою. Він на це смикається і кусає губу.
— Знаєш, я за ті пів години прочитав кілька сайтів по доярству. І тепер хочу спробувати на практиці, — кажу я, дражнячи. Погладжую член, після чого беру в рот і опускаю голову до половини.
Я чую важкий видих. Він різко обіймає мене ногами. Якби він мав можливість, то скоріше за все смикнув би за волосся. Одною з рук беруся за основу, а иншою пещу мошонку. Мізинцем і великим обхватую член, після чого приєдную инші пальці. Я качаю головою вверх вниз, а рукою різко піднімаюся догори і відпускаю, симулюючи доїння.
Бачачи обличчя, яке старається сховатися за одною з рук, я, посилаючи вібрації, підсміююся. Він стогне і закидує голову. Я знову повторюю той самий рух пальцями, а в роті задіюю ще язик. В кімнаті знов стає пекельно жарко, а одяг ніби зараз розпадеться від вологости папером.
Я починаю рухатися впевненіше, бачачи, як чоловік напроти смикається від задоволення. Коли я відчуваю, що він занадто близько до оргазму, то притримую за основу, отримуючи розчароване скигління.
Я злегка стискаю другою рукою чужий бік живота, залишаючи легкий білий слід. Нарешті рука знаходить собі місце у вигляді одної з цицьок. Зупившись на секунду, я створюю у роті вакуум, щоб глянути на реакцію напроти.
Вуха пестить напів всхлип, напів стогін, а очі потікша слинка по підборіддю та сльозинки задоволення. Я видихаю рвано. Член красиво блистить в моїй слині у віддаленому світлі. Відчуваючи знов скорий чужий оргазм, я дістаю член з рота і доводжу його кулаком. Стегна Френсіса припідіймаються, а сам він прижимає обличчя до свого ліктя.
Френсіс нарешті рвано видихає, а я додоюю член. На його привідкритому верху безлад. Схоже, треба буде оплатити нову форму молочнику. Він втомлено видихає. Я витираю залишки сперми на руці об сорочку, яка вже і так була вся замазана.
Перед очима красива картина. Чоловік весь у безладі з брудним, промокшим одягом. Його обличчя у власній слині, а очі на мокрому місці. О, так. Ще і ці синяки, втомлений погляд… It’s my type.
Я розвʼязую обережно чужі руки.
— Як молоко після такого? — лягаю поруч.
— Все гаразд. Мені… сподобалося.
— Що ти б більше хотів зараз? Можу піти, залишитися, води принести, одяг випрати? — з усмішкою розслаблено щебечу.
— Мм, я був би радий, якби ти ненадовго залишився. Одяг… Завтра вихідний, виперу сам, а щодо ще однієї склянки води, я був би не проти, — ця атмосфера відчувалася розслаблено і комфортно. Хотілося лишитися тут навічно.
— Що щодо спільного душу?